Чому стандартні дози ФСГ дають різні результати? Як генетика допомагає прогнозувати відповідь яєчників і обирати протокол стимуляції? Коли «пусті фолікули» — це не помилка, а діагноз? Два спікери з провідних київських клінік — Наталія Владикіна (LITA) та Віталій Радько (МЦ «Мати та дитина») — розбирають фармакогеноміку в ДРТ від поліморфізмів ФСГ/ЛГ-рецепторів та ESR1 до генів WEE2 і ZP1/2/3, від Дельфійського консенсусу до AI-моделей прогнозування та реальних клінічних кейсів.

Vivere et Discere — дискусійний клуб для спеціалістів репродуктивної медицини від SONA Pharm і SONA Academy, побудований навколо живої дискусії з питаннями від аудиторії та з чату. Цей випуск від 15 квітня 2026 року присвячено фармакогеноміці й ролі генетичних поліморфізмів у виборі індивідуалізованих протоколів ДРТ. У перших двох розділах — повноцінні лекції двох спікерів. Наталія Владикіна (медична директорка клініки «LITA», лікар-генетик) розкриває фармакогеноміку рецепторів ФСГ: поліморфізми Asn680Ser та позиції 307, FOI-індекс і класифікацію POSEIDON 1-2, Дельфійський консенсус Alviggi/Conforti, синергію ФСГ+ЛГ за GenOx 2025, AI-прогнозування Belen Lledó та обґрунтування сечового ФСГ для генотипу Ser-Ser. Віталій Радько (к.м.н., МЦ «Мати та дитина») розширює тему: панель 180 генів безпліддя, поліморфізми ESR1/ESR2 у донорів ооцитів (Інститут Bernabeu), маркер ESR2 rs4986938 для ідіопатично тонкого ендометрію, погана бластуляція в пацієнток до 40 років і кальцієвий іонофор у відібраній когорті, ген WEE2 як причина тотальної неудачі фертилізації після ICSI, синдром «пустих фолікулів» через LHCGR і білки zona pellucida ZP1-3. Завершує курс відкрита дискусія: рецептори прогестерону й ендометріальна рецептивність, метилфолати vs фолієва кислота, AI у фармакогеноміці, CRISPR-терапія, межі доцільності рутинних генетичних панелей, експресія ЛГ-рецепторів в ендометрії, ембріоїди як модель для вивчення гаструляції.