Репродуктивне здоров'яЛекція
Аденоміоз і безпліддя
Аденоміоз і безпліддя: класифікація фенотипів (внутрішній/перехідна зона, інтермедіарний, зовнішній), сучасні діагностичні підходи (MRI, ультразвук за критеріями MUSA, гістероскопія) та доказова база щодо впливу на результати ДРТ. Алгоритм ведення при клінічно значущому аденоміозі: cycle segmentation, накопичення еуплоїдних бластоцистів, агоністи GnRH перед кріопереносом, вибіркова гістероскопічна резекція.
Аудіо: кілька мовСубтитри: EN · UA · RU33 хв
Carlo Alviggi
Професор, MD, PhD
Професор репродуктивної медицини University of Naples Federico II і член-засновник групи POSEIDON. Наукові інтереси — роль ЛГ у фолікулогенезі та стимуляції яєчників, ендометріоз, онкофертильність і репродуктивна ендокринологія. Автор понад 100 індексованих публікацій.
ІталіяLinkedIn →
Аденоміоз перебуває між двома клінічними світами: часто виявляється при рутинному imaging, але непослідовно пов'язаний з фертильними результатами. Лекція впорядковує докази навколо трьох послідовних питань: чи існує правдоподібний механізм впливу на імплантацію, як клініцист має його діагностувати, і коли аденоміоз реально потребує лікування в контексті ДРТ?
Патофізіологія та класифікація фенотипів
Зараз визнаються три фенотипи за анатомічним відношенням до порожнини: внутрішній (з ураженням перехідної зони), інтермедіарний (середньоміометральний) і зовнішній (серозальний). Молекулярні драйвери включають змінений apoptosis-сигналінг, знижену експресію прогестеронових рецепторів з відносною резистентністю до прогестерону, посилену активність локальної ароматази та порушену контрактильність перехідної зони. Фенотип визначає клінічні наслідки — лише варіант з ураженням junctional zone стабільно порушує імплантацію.
