Микола Грищенко присвячує лекцію штучному інтелекту, femtech та автоматизації в репродукції — з фокусом на ендометрій і на те, де ці технології вже приносять користь, а де поки ні.
Починає з визначення й ландшафту: що ми взагалі називаємо ШІ в медицині, які його типи застосовні в клініці ДРТ і чим вони відрізняються від звичної автоматизації.
Ключове питання — навіщо ШІ репродуктологічній клініці. Відповідь Грищенка: число критеріїв, які потрібно враховувати при рішенні, стрімко зростає, і людина фізично не може тримати їх усі в голові одночасно.
ШІ цінний саме тим, що об'єктивний, не втомлюється і здатний працювати з великим числом параметрів одразу — там, де людська оцінка варіативна й піддається втомі.
Доповідач проходить по стадіях циклу, де ШІ вже щось дає: відбір ембріона, оцінка ендометрія, прогнозування відповіді на стимуляцію, підтримка рішень про протокол.
Особливий акцент — ендометрій: оцінка рецептивності й готовності до перенесення — та галузь, де об'єктивні, відтворювані метрики особливо потрібні і де суб'єктивність УЗ-оцінки висока.
Принципова позиція Грищенка: ШІ — це підтримка лікаря, а не його заміна. Інструмент знімає рутину й підвищує об'єктивність, але клінічне рішення й відповідальність лишаються за людиною.
Femtech і автоматизація розглядаються як паралельний тренд: від носимих пристроїв і застосунків до автоматизації лабораторних процесів, що змінюють те, як збираються й обробляються дані.
Окремо обговорюється поєднання ШІ й мікрофлюїдики — напрям, де алгоритмічний відбір зустрічається з інженерною точністю маніпуляцій, потенційно посилюючи одне одного.
Грищенко тверезо окреслює обмеження: якість ШІ залежить від якості даних, моделі можуть успадковувати зсуви вибірок, а «чорна скринька» ускладнює клінічну інтерпретацію.
Етична рамка не менш важлива: питання відповідальності, прозорості алгоритмів і згоди пацієнта мають вирішуватися паралельно з упровадженням, а не постфактум.
Підсумкова формула доповідача — «час ШІ настав, але це ще не найкращий його момент»: технологія вже корисна, але перебуває на ранньому етапі зрілості, і переоцінювати її небезпечно.
Практичний сенс для клініки — впроваджувати ШІ там, де він дає вимірювану користь (об'єктивізація оцінки, підтримка рішень), не перетворюючи його на самоціль і не підміняючи ним клінічне мислення.
Такий зважений підхід перегукується із загальною ідеєю школи: технології служать персоналізації, але не скасовують лікаря й фізіологію, які лишаються в центрі.
Підсумок: ШІ, femtech та автоматизація — реальний і зростаючий інструментарій репродуктології, особливо в оцінці ендометрія й відборі ембріона; їх цінність — у підтримці лікаря за чесного врахування обмежень та етики.
Від домашнього гормонального скринінгу та класифікаторів УЗД-зображень до виявлення CD138 при хронічному ендометриті та endometrium-on-chip — огляд того, де штучний інтелект уже додає цінність у циклі ДРТ і де його реальні межі сьогодні.
Професор, MD, PhD, керівник Sona Academy (Sona Group); експерт з репродуктивної медицини з фокусом на медичній освіті та науковій стратегії. Ініціює та веде освітні й наукові програми групи, зокрема Winter School of Reproductology та сателітні наукові події.
Автор лекції «Штучний інтелект, femtech та автоматизація у ДРТ»
-1.png&w=3840&q=75)
