Персоналізована гонадотропінова терапія у чоловічому безплідді: як APHRODITE може допомогти

Сандро Естевес переносить логіку персоналізації на чоловічий фактор, представляючи систему критеріїв APHRODITE — ендокринне фенотипування чоловіків як симетричний аналог POSEIDON для жінок.

Фізіологічна основа: сперматогенез спирається на інтратестикулярний тестостерон, який синтезують клітини Лейдига під дією ЛГ, і на підтримку клітин Сертолі з боку ФСГ. Без адекватного гормонального фону всередині яєчка повноцінний сперматогенез неможливий.

Абревіатура APHRODITE (Addressing male Patients with Hypogonadism and/or infertility Owing to altered, iDiopathic TestIcular function) описує чоловіків з ідіопатичною чи функціональною дисфункцією яєчка — тих, кого раніше об'єднували розпливчастим «чоловічий фактор».

Система виділяє п'ять ендокринних фенотипів за комбінацією ФСГ і тестостерону: Група 1 — гіпогонадотропний гіпогонадизм; Групи 2–4 — ідіопатична тестикулярна дисфункція; Група 5 — незʼясоване безпліддя за нормальних показників.

Група 1 — єдина, де гонадотропіни обов'язкові (ХГЧ ± ФСГ) і де хірургічне отримання сперматозоїдів до гормонального лікування не проводять: спершу відновлюють сперматогенез.

Група 3 (низький тестостерон за нормального ФСГ) — ключовий фенотип для комбінації ХГЧ + ФСГ. Група 4 (підвищений ФСГ, необструктивна азооспермія) особливо важлива: у 80% таких пацієнтів виявляється біохімічний гіпогонадизм, що раніше лишався непоміченим.

Центральний доказ — власне дослідження Естевеса на понад 600 пацієнтах з необструктивною азооспермією: передопераційна гонадотропінова терапія виявилася найсильнішим предиктором успіху micro-TESE, а група APHRODITE-3 давала найкращу відповідь.

Практичний висновок, винесений у тезу: «не ставте діагноз чоловічого безпліддя лише за спермограмою». Спермограма фіксує результат, але не причину; гормональна стратифікація розкриває оборотні стани.