Кріоембріотрансфер сьогодні є домінантною процедурою першої лінії в ДРТ. Лекція порівнює ГЗТ, модифікований натуральний та істинно натуральний цикли, розглядає тривалість E2, день прогестерону до переносу, моніторинг прогестерону у день переносу та NPP-протокол — інструмент розкладу для натурального циклу з вагінальним прогестероном замість тригера ХГЛ.
ГЗТ-цикли асоціюються зі значно більшою частотою прееклампсії, гіпертензивних розладів, післяпологових кровотеч і передчасних пологів порівняно з натуральним циклом. Підготовка E2 не повинна перевищувати 28 днів; менше 8-10 днів асоціюється з гіршими результатами. Дні 5, 6 і 7 прогестерону до переносу бластоцисти дають порівнянні частоти вагітності, день 6 прийнято стандартом. Серумний прогестерон у день переносу нижче 8,8-9,2 нг/мл асоціюється зі значно нижчою частотою живонароджень, і додавання другого шляху (підшкірний прогестерон або оральний дидрогестерон) нормалізує результати.
Перейти на натуральний або модифікований натуральний цикл де можливо, особливо у пацієнток з серцево-судинним або акушерським ризиком. Вимірювати серумний прогестерон у день переносу і використовувати rescue другим шляхом нижче порога. NPP-протокол — старт вагінального прогестерону при адекватному фолікулі та ендометрії без тригера ХГЛ — спосіб уникнути вихідних пункцій, зберігаючи лютеїнову фазу з функцією жовтого тіла.
Серумні рівні дидрогестерону рутинно не вимірюються, тому він позиціонується як друга лінія. Поріг товщини ендометрію 7 мм нині оскаржений (огляд Ata): він був довільним, ретроспективним, а міжспостерігацька варіабельність перевищує 2 мм. Роль рутинного моніторингу прогестерону в натуральних циклах залишається дискусійною, з суперечливими даними щодо необхідності рутинної підтримки лютеїнової фази.
ГЗТ-цикл, модифікований натуральний чи справжній натуральний — яка підготовка реально дає кращі акушерські результати? Практичний синтез останніх даних про тривалість E2, маршрут і час прогестерону, моніторинг у день переносу та новий NPP-протокол, що може змінити логіку розкладу.
Репродуктивний ендокринолог і гінеколог, медичний директор Brussels IVF — Центру репродуктивної медицини University Hospital Brussels (UZ Brussel). Професор Vrije Universiteit Brussel (VUB) і запрошений професор Загребського університету; понад 20 років у репродуктивній медицині. Сфера інтересів — стимуляція яєчників, перенесення ембріонів і допоміжні репродуктивні технології; автор понад 300 наукових публікацій.
Автор лекції «Підготовка ендометрію для кріоембріотрансферу»
