Індекс маси тіла десятиліттями залишається базовим інструментом консультування в клініках фертильності — але стає дедалі очевидніше, що ІМТ приховує більше клінічної інформації, ніж розкриває. Лекція аргументує заміну на оцінку композиції тіла як новий стандарт pre-cycle workup, і трактування надмірної ваги, ожиріння та недостатньої ваги як принципово різних метаболічних фенотипів.
ІМТ як застарілий критерій
Дві пацієнтки з ідентичним ІМТ можуть мати принципово різні фертильні перспективи. Той самий ІМТ може відображати нормальну композицію у конституційно стрункої пацієнтки, високу м'язову масу в атлета або низьку fat-free mass у пацієнтки з малнутрицією. Використання ІМТ як єдиного критерію об'єднує ці категорії — втрачаючи клінічно релевантну інформацію.
Композиція тіла як новий стандарт
Трикрокова оцінка втілює цей зсув: біоімпедансометрія (BIA) для жирової та fat-free маси, непряма калориметрія для оцінки базального метаболізму, структурований харчовий щоденник для виявлення over- або under-reporting. Разом ці інструменти дозволяють таргетовані lifestyle-рекомендації замість загального меседжу «скиньте вагу».
Ризик на рівні пари
Спонтанна фертильність показує J-подібну залежність від ІМТ для обох партнерів. Ожиріння в чоловіка робить внесок через фрагментацію ДНК сперми та зниження концентрації, рухливості і морфології — а комбінація «жінка з ожирінням + худий чоловік» має одне з найгірших співвідношень фертильності. Консультування, що адресує лише жінку, упускає значну частку ризику.
