
Лекція Антоніо Ла Марка відповідає на питання, навіщо лютеїнізуючий гормон потрібен уже на ранніх етапах фолікулогенезу, — і робить це через два «граничні» клінічні сценарії: гіпогонадотропний гіпогонадизм і полікістозну морфологію яєчників. Саме крайні випадки роблять центральний механізм видимим: там, де ЛГ майже немає, здоровий фолікул не формується.
Відправна точка — теорія «двох клітин — двох гонадотропінів». ЛГ діє на тека-клітини, забезпечуючи синтез андрогенів, які в клітинах гранульози під впливом ФСГ перетворюються на естрадіол. Звідси винесена в доповідь теза: «Без ЛГ у вас ніколи не буде здорового яєчникового фолікула». У молодих пацієнток із гіпогонадотропним гіпогонадизмом — низькими ФСГ і ЛГ — стимуляція одним ФСГ не дає росту фолікулів, і без екзогенного ЛГ результату не отримати.
Механістично рання потреба в ЛГ пояснюється тим, що тека-клітини несуть рецептори ЛГ уже з ранньої антральної стадії і забезпечують андрогенний субстрат для ароматизації в гранульозі. Якщо цього субстрату бракує — через низький ЛГ або знижену чутливість рецептора, — фолікул росте неповноцінно, що відображається на якості ооцита. У пацієнток старшого віку та гіпо-респондерів цей дефіцит проявляється раніше й сильніше, тому саме вони виграють від подовженого введення ЛГ.
Два обрані сценарії протилежні за гонадотропним фоном, але обидва висвітлюють роль ЛГ. При гіпогонадотропному гіпогонадизмі дефіцит ЛГ робить фолікул нездатним вирости без зовнішньої підтримки; при полікістозній морфології, навпаки, надмірна й хаотична ЛГ-сигналізація порушує селекцію домінантного фолікула. Зіставлення крайнощів допомагає побачити тонкий баланс, який ми імітуємо в протоколі стимуляції.
Центральна тема — концепція Extended LH Administration (ELA), подовженого введення ЛГ; доповідач представив два напрями досліджень. У розібраному клінічному кейсі в пацієнтки з функціональною гіпоталамічною аменореєю на тлі 35-денного введення ЛГ рівень АМГ зріс з 0,4 до 1,6 нг/мл — ілюстрація того, що ЛГ впливає не лише на фінальні етапи, а й на пул зростаючих фолікулів.
Дані багатоцентрового дослідження показали, що протокол ELA дає понад 20% додаткових ооцитів. Практичний висновок адресований насамперед гіпо-респондерам і пацієнткам старшого репродуктивного віку, у яких достатній рівень ЛГ і чутливість до нього стають ключовими для адекватної відповіді та якості ооцитів.
Лекція зміщує акцент зі сприйняття ЛГ як «гормону тригера» до розуміння його ролі впродовж усієї стимуляції — від ранньої активації фолікула до фінального дозрівання. Для клініциста це означає потребу індивідуалізувати рішення про додавання ЛГ за фенотипом пацієнтки, віком і передбачуваною рецепторною чутливістю, а не за єдиним шаблоном.
Чого можуть навчити два протилежні клінічні сценарії — гіпогонадотропний гіпогонадизм і полікістозна морфологія яєчників — щодо ролі ЛГ у ранньому фолікулогенезі? Граничні випадки часто роблять центральний механізм видимим.
Професор акушерства та гінекології University of Modena and Reggio Emilia і завідувач відділення акушерства та гінекології University Hospital of Modena. Міжнародно визнаний за дослідження антимюллерового гормону (AMH) та оваріального резерву і їх застосування в допоміжній репродукції.
Автор лекції «Роль ЛГ у ранньому фолікулогенезі: уроки гіпогонадотропного гіпогонадизму і полікістозної морфології яєчників»