Роль ЛГ у ранньому фолікулогенезі: уроки гіпогонадотропного гіпогонадизму і полікістозної морфології яєчників

Два обрані сценарії протилежні за гонадотропним фоном, але обидва висвітлюють роль ЛГ. При гіпогонадотропному гіпогонадизмі дефіцит ЛГ робить фолікул нездатним вирости без зовнішньої підтримки; при полікістозній морфології, навпаки, надмірна й хаотична ЛГ-сигналізація порушує селекцію домінантного фолікула. Зіставлення крайнощів допомагає побачити тонкий баланс, який ми імітуємо в протоколі стимуляції.

Центральна тема — концепція Extended LH Administration (ELA), подовженого введення ЛГ; доповідач представив два напрями досліджень. У розібраному клінічному кейсі в пацієнтки з функціональною гіпоталамічною аменореєю на тлі 35-денного введення ЛГ рівень АМГ зріс з 0,4 до 1,6 нг/мл — ілюстрація того, що ЛГ впливає не лише на фінальні етапи, а й на пул зростаючих фолікулів.

Дані багатоцентрового дослідження показали, що протокол ELA дає понад 20% додаткових ооцитів. Практичний висновок адресований насамперед гіпо-респондерам і пацієнткам старшого репродуктивного віку, у яких достатній рівень ЛГ і чутливість до нього стають ключовими для адекватної відповіді та якості ооцитів.

Лекція зміщує акцент зі сприйняття ЛГ як «гормону тригера» до розуміння його ролі впродовж усієї стимуляції — від ранньої активації фолікула до фінального дозрівання. Для клініциста це означає потребу індивідуалізувати рішення про додавання ЛГ за фенотипом пацієнтки, віком і передбачуваною рецепторною чутливістю, а не за єдиним шаблоном.