Від базової фізіології яєчника до оваріальної стимуляції

Щоб уникнути цієї помилки, автор обґрунтовує мультифакторний підхід до оцінки оваріального резерву. Ідеться про спільну інтерпретацію антимюллерового гормону та кількості антральних фолікулів як взаємодоповнювальних маркерів, доповнених клінічним контекстом — анамнезом попередніх циклів, гінекологічними втручаннями, індексом маси тіла та супутньою патологією. Жоден показник окремо не є достатньою підставою для рішення.

На фізіологічному рівні лекція нагадує про двоклітинну-двогонадотропну модель стероїдогенезу, у якій ЛГ стимулює продукцію андрогенів тека-клітинами, а ФСГ забезпечує їх ароматизацію в естрогени у гранульозних клітинах. Розуміння цього механізму пояснює, чому в частини пацієнток адекватний фолікулярний ріст потребує не лише ФСГ, а й достатньої ЛГ-активності, і задає основу для диференційованого призначення препаратів.

Практичний висновок, до якого підводить Фатемі, полягає у відмові від універсального протоколу на користь персоналізованої стратегії стимуляції. Коректна попередня оцінка резерву, реалістичне прогнозування кількості ооцитів і підбір стартової дози під конкретний фенотип пацієнтки підвищують ефективність циклу та знижують імовірність як бідної відповіді, так і гіперстимуляції.

Лекція відкриває ранкову сесію Літньої школи репродуктолога 2023 і слугує фізіологічним фундаментом для подальших доповідей про фармакогеноміку рецепторів, дефіцит ЛГ і ведення пацієнток з поганим прогнозом. Вона адресована репродуктологам, які прагнуть будувати протокол стимуляції на розумінні механізмів, а не на шаблонних схемах.