Підготовка ендометрія до кріопереносу: «галерея» протоколів

Звідси зсув «від ефективності до безпеки»: мета — не створювати цикл штучно, а використати власну репродуктивну фізіологію пацієнтки. Це виводить на перший план природні та модифіковані цикли.

Природні цикли бувають «дикі» (моніторинг ЛГ, прогестерону, колапсу фолікула), модифіковані тригером (ХГЧ фіксує день) і модифіковані прогестероном (екзогенний прогестерон замість тригера).

Важливий практичний висновок: орієнтуватися на прогестерон зручніше й надійніше, ніж на пік ЛГ, — саме прогестерон запускає секреторну фазу й готує ендометрій; при цьому ефективність підходів зіставна, але при моніторингу прогестероном менше візитів і скасованих циклів.

Обговорюється варіабельність піку ЛГ (від 24 до 56 годин до овуляції) та оптимальні вікна переносу: за даними, найкращі результати — близько 160 годин від піку/тригера, з допустимим «люфтом» у межах доби.

Гнучкість можна підвищити, орієнтуючись на діаметр фолікула при призначенні тригера: класично 17–18 мм, але запропоновані й менші діаметри (13–16, 16–19, 19–22), оскільки потрібна не яйцеклітина, а жовте тіло. Перспективний модифікований прогестероном цикл, хоча доказова база поки обмежена.

Окремо — про зміну протоколу після невдачі: перехід з одного типу на інший не підвищує достовірно шанси. Краще одразу підібрати протокол під вихідні характеристики пацієнтки й послідовно його дотримуватися. Підсумок: медицина — не лише алгоритми, а й мистецтво ухвалення рішень, а ART — це і «мистецтво» теж.