


Founder & Medical Director, Fertility Center Hamburg (FCH), Germany
MD, reproductive endocrinologist. Founder and Medical Director of Fertility Center Hamburg (FCH), Germany. Focus on controlled ovarian stimulation and the management of poor-prognosis patients.
Лекція Роберта Фішера відповідає на питання, чому звичне поняття «поганий відповідач» перестало відображати клінічну реальність і що пропонує натомість класифікація POSEIDON. Тривалий час пацієнток із недостатньою відповіддю на стимуляцію об'єднували в одну різнорідну групу, що заважало порівнювати протоколи та прогнозувати результат. Лекція показує, як перехід від оцінки самої відповіді яєчників до оцінки прогнозу результату змінює логіку ведення таких пацієнток.
У першій частині розглянуто історію створення критеріїв POSEIDON (Patient-Oriented Strategies Encompassing IndividualizeD Oocyte Number). Група міжнародних експертів сформулювала ці критерії, щоб відійти від розмитих визначень «бідної відповіді», які раніше спиралися переважно на болонські критерії. Ключова ідея полягала в тому, щоб описувати пацієнтку не за фактом невдалої стимуляції, а за сукупністю маркерів оваріального резерву, віку та попередньої відповіді.
Центральне місце посідає поділ пацієнток на чотири групи POSEIDON. В основі лежать три параметри: вік жінки (умовна межа 35 років), показники оваріального резерву (АМГ і кількість антральних фолікулів) та, за наявності, реальна відповідь на попередню стимуляцію. Поєднання цих ознак розмежовує так званих «несподіваних» поганих відповідачів із нормальним резервом і передбачувано складних пацієнток зі зниженим резервом, що дозволяє точніше добирати протокол і дозу гонадотропінів.
Окремо розібрано змістове зміщення фокуса — з «відповіді на стимуляцію» на «прогноз результату». POSEIDON вводить поняття низького прогнозу замість низької відповіді й як орієнтир пропонує здатність отримати щонайменше один еуплоїдний ембріон, придатний для перенесення. Такий підхід поєднує лабораторні та клінічні цілі: важлива не кількість фолікулів сама по собі, а ймовірність живонародження, до якої ця кількість веде з урахуванням віку.
Із цієї логіки випливають практичні наслідки для ведення. Для кожної групи обговорюється раціональний вибір стартової дози, доцільність додавання ЛГ-активності, застосування підходів, спрямованих на збільшення числа отриманих ооцитів, а також роль накопичення ембріонів у кількох циклах. Лекція наголошує, що мета — індивідуалізувати план так, щоб отримати достатню кількість зрілих ооцитів для реального шансу на успіх.
Завершальна частина присвячена валідації критеріїв POSEIDON: їхній клінічній користі та обмеженням. Класифікація покращила однаковість термінології та планування, але лишається предметом дискусії щодо вибору порогових значень і відтворюваності маркерів резерву. Фішер звертає увагу, що POSEIDON — це рамка для ухвалення рішень, а не готовий протокол, і потребує критичної інтерпретації біля ліжка пацієнтки.
Практичний висновок для клініки: класифікація POSEIDON допомагає стратифікувати складних пацієнток, задати реалістичні очікування та побудувати персоналізовану стратегію стимуляції, орієнтовану на кінцевий результат, а не лише на число фолікулів у конкретному циклі.